Безпечна школа – та, в якій дитина може вільно розвиватися, не боятися своїх особливостей та відчуває себе в безпеці. Саме такою має бути школа, відповідно до освітньої реформи в Україні. На перший погляд може здатися, що за це мають відповідати лише вчителі та директори школи. Проте підтримка батьків украй важлива, особливо, коли це стосується дітей молодшого віку.
- Пам’ятайте, що НУШ відмовилася від оцінок на ранньому етапі початкової школи. Адже часто проблема порівняння з іншими та відчуття, що “краще, ніж у Віки Петренко з першої парти, однаково не буде”, культивується занадто турботливими батьками, які таким чином намагаються мотивувати дитину. Кожна людина має свої особливості та таланти. Порівнювати схильну до творчого безладу на робочому столі дитину зі старшим братом, який завжди складає футболки в довершені прямокутники, – не мотивуватиме прибратися, а лише пригнічуватиме дитину. Діти повинні знати, що вони мають право на помилку, можуть не бути бездоганними.
- Розмежуйте ваші бажання і бачення майбутнього вашої дитини з тим, чого вона дійсно хоче. Часом батьки, бажаючи кращого для дитини, намагаються здійснити власні нереалізовані мрії. Перш ніж віддати дитину на танці чи в спортивну секцію, впевніться, що їй цього хочеться. Адже якщо дитина витрачатиме весь свій вільний час на хобі, яке не приносить задоволення, сил на навчання може не вистачити.
- Постійний контроль не сприяє здоровому психічному розвитку дитини. Не залишати кількамісячну дитину одну в кімнаті – здорова обачність, а от не дозволяти в 7 класі переходити дорогу без батьків – нездоровий контроль, який не дозволяє дитині розвивати самостійність. У майбутньому діти таких “контролерів” мають тривожність, лякаються нового та підсвідомо чекають постійного схвалення. Вони не вміють щось вирішувати самостійно. Як би сильно ви не намагались вберегти сина чи доньку від загроз світу, у дорослому віці їм доведеться стикатися з більшими складнощами, ніж подряпина від падіння з велосипеда. І вони мають навчитися не лякатися труднощів та вирішувати проблеми. Це зовсім не означає, що меж не має бути, але вони повинні бути розумними.
Ефективна, безпечна і дружня до дитини школа – це не лише приміщення, де дітей навчають писати й читати. Це місце, де формуються цінності та компетентності майбутніх дорослих спільними зусиллями вчителів, адміністрації та батьків.
Законодавство для батьків
Конституція України
Ст.52 Будь яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідуються за законом.
Батьківські права та обов’язки носять конституційний характер. Їхнє право на виховання дітей є передумовою здійснення обов’язків щодо виховання. Відмовитись від своїх прав та обов’язків батьки не можуть. Вони можуть їх втратити після суду.
Закон України про освіту
Ст. 59 Відповідальність батьків за розвиток дитини.
1. Виховання в сім’ї є першоосновою розвитку дитини як особистості.
2. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.
3. Батьки зобов’язані:
· постійно дбати про фізичне здоров’я, психічний стан дітей, створювати належні умови для розвитку їхніх природних здібностей;
· поважати гідність дитини, виховувати працелюбність, почуття доброти, милосердя;
· сприяти здобуттю дітьми освіти у закладах освіти або забезпечувати повноцінну домашню освіту відповідно до вимог щодо її змісту, рівня та обсягу;
· виховувати повагу до законів, прав, основних свобод людини.
Кодекс про шлюб та сім’ю
Ст. 65 частина 2
Один із батьків, який проживає окремо від дитини, зобов’язаний брати участь у її вихованні і має право на стосунки з нею. Той із батьків, при якому проживає дитина, не має права перешкоджувати іншому із батьків зустрічатися з дітьми і брати участь у їх вихованні.
Ст. 70
Підстава для позбавлення батьківських прав: батьки ухиляються від виконання своїх обов’язків щодо навчання і виховання дітей;
батьки зловживають батьківськими правами, жорстоко поводяться з дітьми ;
батьки шкідливо впливають на дітей своєю аморальною, антигромадською поведінкою;
батьки є хронічними алкоголіками та наркоманами.
Ст. 76
Для захисту інтересів дитини суд може прийняти рішення про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав і передачу дитини на опікування органу опіки і піклування. Воно може мати місце тоді, коли подальше перебування дитини у осіб, у яких вона знаходиться, загрожує її здоров’ю, вихованню і небезпечне для неї (дитина залишається без їжі, одягу, необхідного постійного догляду).
Адміністративна відповідальність
Адміністративна відповідальність батьків встановлена, виходячи із вимог КпАП за ухилення від виконання покладених законом обов’язків:
Ст. 184 частина 1
Систематичне ухилення від виконання обов’язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей (при наявності підтверджуючих документів)
Ст. 184 частина 2
Передбачена відповідальність за ті ж дії, які вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення до першої частини цієї статті (при наявності підтверджуючих документів)
Ст. 184 частина 3
За вчинення неповнолітнім у віці від 14 до 16 років правопорушення, яке передбачає відповідальність згідно з Кодексом про адміністративні правопорушення.
Ст. 184 частина 4
До неповнолітніх, які не досягли 14 – 16 років і відповідно до статті 10 Кримінального кодексу не є суб’єктами злочину і не можуть нести кримінальної відповідальності, застосовуються примусові заходи виховного характеру, які передбачені Ст.11 Кримінального кодексу, а батьки несуть адміністративну відповідальність.
Батьки можуть нести адміністративну відповідальність і за статтею 180 Кодексу – за доведення неповнолітнього до стану сп’яніння (шляхом особистого прикладу або психічного чи фізичного спонукання до вживання спиртних напоїв).
Якщо неповнолітній систематично втягувався в пияцтво дорослим, то останній підлягає кримінальній відповідальності за статтею 208 Кримінального кодексу.
Немає коментарів:
Дописати коментар