Індивідуальна форма методичної роботи у школі

Сутність цієї форми методичної роботи полягає у самостійній роботі педагога над підвищенням теоретичного рівня своїх знань, вдосконаленням методичної майстерності. Значною мірою вона залежить від загальних вимог до педагогічних кадрів керівництва навчального закладу, а також професійної відповідальності, професійних амбіцій вчителя. Тому ця форма методичної роботи вчителів є складовою їх самоосвіти. Зміст її охоплює систематичне вивчення політичної, психолого-педагогічної, наукової літератури, участь у роботі шкільних, міжшкільних та районних методичних об'єднань, семінарів, конференцій, педагогічних читань; розроблення окремих проблем, пов'язаних з удосконаленням навчально-виховної роботи; проведення експериментальних досліджень; підготовку доповідей, виступів по радіо, телебаченню, огляд і реферування педагогічних і методичних журналів, збірників та ін.
Організація самоосвіти передбачає її зв'язок з практичною діяльністю педагога; систематичність і послідовність самоосвіти, постійне ускладнення її змісту і форм; багатоплановий (комплексний) підхід до організації вивчення обраної теми; індивідуальний характер самоосвіти як найгнучкішої форми набуття педагогом знань; гласність і наочність результатів самоосвіти в педагогічному колективі; створення в школі умов для звернення педагогів до нових досягнень науки і передового педагогічного досвіду; завершеність самоосвітньої роботи на кожному її етапі (доповіді, участь у семінарі, підготовка виступу, написання реферату, підготовка доповіді, участь у засіданні педагогічної ради, науково-практичній конференції та ін.).
Молоді спеціалісти, які закінчили вищі педагогічні заклади освіти, упродовж першого року роботи за місцем працевлаштування проходять стажування, мета якого полягає в набутті практичних умінь і навичок педагогічної діяльності. Під час стажування вони користуються всіма правами працівника школи і виконують покладені на них обов'язки. Керівник навчального закладу призначає для молодого вчителя наставника з кращих учителів відповідного фаху. Наставник допомагає стажисту в плануванні навчально-виховної роботи, в розробленні поурочних планів та ін. Результати стажування розглядає наприкінці навчального року дирекція школи.
Немало вчителів, дбаючи про підвищення ефективності навчально-виховного процесу, створюють власні методичні системи. Для цього спершу опрацьовують навчальні програми, підручники та методичні посібники, визначають провідні ідеї, базові поняття та матеріал для практичного використання, окреслюють внутрі- та міжпредметні зв'язки, підбирають відомості, які їх ілюструють. Після встановлення обсягу і змісту навчального матеріалу визначають структуру навчального процесу, тривалість кожного етапу, типи уроків. Важливо, щоб діяльність учнів передбачала групову, індивідуальну та фронтальну роботу. Далі добирають методи і прийоми навчання.
Основу методичної системи вчителя становить науково-методичний комплекс забезпечення навчальної дисципліни, до якого належать навчальна програма з предмета (з внесеними за необхідності корекціями); календарно-тематичне планування (із зазначенням типів уроків, вимог до знань і вмінь учнів, якщо про це йдеться в програмі, кількості годин на вивчення певної теми та розділу, змісту домашнього завдання); опорні схеми або опорні листки (якщо календарно-тематичне планування призначено для вчителя, то опорні листки вивішують у кабінеті для учнів) для кожної паралелі (профілю навчання), кожного класу.
Шляхи опанування навчальної теми залежать від провідних мотивів діяльності учнів, їхніх потенційних можливостей, ставлення до вчителя і предмета.
До комплексу можуть належати завдання для контролю знань (тексти самостійних, контрольних, залікових робіт, тестових завдань для тематичної атестації із зазначенням рівня кожного завдання). Вчитель може самостійно розробити зміст робіт для контролю навчальних досягнень учнів, а також використовувати дидактичні матеріали, рекомендовані Міністерством освіти і науки України.
Обов'язковим елементом є пакет наочного супроводження курсу (перелік таблиць, кіно-, відеофільмів, слайдів, компакт-дисків тощо), методичні рекомендації для учнів (алгоритми розв'язання задач, схеми аналізу творів, плани роботи з текстами, рекомендації щодо виконання самостійних робіт, зразки оформлення задач, різноманітні пам'ятки та ін.). Вони допомагають без додаткових пояснень вчителя виконувати завдання; набути певних навчальних навичок, уникнути зайвих помилок в оформленні роботи, приділити більше уваги змісту завдання.
Для цілеспрямованої підготовки до семінарів та практичних занять заздалегідь розробляють перелік питань навчально-довідкової літератури, освітніх сайтів в Інтернеті. Науково-методичне об'єднання ліцею складає перелік науково-методичної літератури для вчителя, що також допомагає йому розібратися в сучасному океані методичної літератури.
Науково-методичні комплекси сприяють професійному зростанню та вдосконаленню педагогічної майстерності вчителя, підвищенню ефективності навчально-виховної діяльності взагалі.

Комплект осередків для початкових класів

Правила школяра "У нас дозволено..."

Матеріали для вчителів початкової школи

МОДЕЛЬНІ НАВЧАЛЬНІ ПРОГРАМИ ДЛЯ 1-ГО КЛАСУ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ НУШ І СЕМЕСТР

I тиждень	II тиждень	III тиждень	IV тиждень
V тиждень	VIтиждень	VII тиждень	VIII тиждень
IX тиждень	X тиждень	XI тиждень	XII тиждень
XIII тиждень	XIV тиждень	XV тиждень	XVI тиждень

Модельні навчальні програми для 1-го класу початкової освіти НУШ II семестр

XVII тиждень	XVIII тиждень	XIX тиждень	XX тиждень
XXI тиждень	XXII тиждень	XXIII тиждень	XXIV тиждень
XXV тиждень	XXVI тиждень	XXVII тиждень	XXVIII тиждень
XXIX тиждень	XXX тиждень	XXXI тиждень	XXXII тиждень
XXXIII тиждень

Особистісне зростання вчителя. Профілактика професійного вигорання.

Мета: сформувати учасників навички групової взаємодії, ефективного спілкування, активного слухання. Стимулювати пізнання себе, самоаналіз особистісних особливостей
Звучить музика. Мелодійна, легка, заспокійлива. Привітання.
Психолог: Я запрошую вас на заняття доброти, а доброта це наші усмішки. Усміхніться одне одному.
Вправа: «Чому я вибрала професію вчителя».
Вправа: «Що мені в собі найбільше подобається…».
Слово психолога. Праця вчителя важка і відповідальна. Ми завжди маємо бути у формі. Кожного дня на нас дивляться тисячі очей. Але насамперед, ми повинні пам’ятати, що ми люди. Кожний з нас це особистість, зі своїми «+» і «-».
Вправа: «Я - людина». Один з учасників тренінгу сідає в середині кола і каже «Я – людина …». Решта по черзі доповнюють речення якостями, характеристиками цієї людини. Характеристики мають бути лише позитивними. - Що відчуваєте, коли вам говорять яка ви людина? - Чи погоджуєтесь Ви з цими якостями? - Що б ви доповнили б самі?
Вправа: «Хочу. Мушу.» - Напишіть 10 або більше речень, які б починалися б зі слів «Я хочу…» - Напишіть речення, які починалися б зі слів «Я мушу чи Я повинен…». - Що легше було писати? - Як ви підходите до завдання, яке не хочете робити? Як ви боретеся з цим? Важливо навчитись своє «Я повинен» перетворювати у «Я хочу». Для досягнення цього потрібно свідомо зосередитися на позитивних сторонах того, що необхідно зробити чи виконати. Зараз нагадаємо історію про двох людей, яким дали по склянці води. Один сказав: «Ваша наполовину повна і я вдячний за це», - а другий розсердився: «Вона наполовину порожня і я почуваюся обдуреним». Різниця між цими людьми полягає не в тому, що вони мають, а в тому, чим вони володіють. Люди, які вміють бути вдячними, цінують те, що мають. Тому вони більш щасливі, ніж ті, хто почувається обдуреним і чиї «склянки» завжди наполовину пусті. - А тепер подивіться у той список «Я мушу…» і подумайте, що потрібно зробити, щоб воно перетворилося у «Я хочу…» так, щоб вам дійсно захотілося те виконати. (За бажанням учасники тренінгу висловлюють свої думки). Ми почуваємося щасливими коли у нас добрі стосунки, взаємини з іншими людьми. У нашому випадку, це наші відносини в нашому колективі.
Вправа: «Рівень щастя» (Сказати у відсотках своє щастя, мотивуючи, чому ми не відчуваємо щастя на всі 100%) Людей можна поділити умовно на 2 групи: тих, хто причину всіх негараздів бачить у зовнішньому середовищі, в інших людях, обставинах, в долі і тих, які шукають причини всіх подій у собі. Але більше завжди шансів у тієї групи людей, які шукають причину в собі, які вірять, що багато чого в житті залежить від них самих. Корисно прийняти гіпотезу про те, що думки людини мають властивість притягувати події, обставини. Тому, якщо ми будемо впевнені у собі, вірити у своє «Я» і намагатися змінитися у кращу сторону, це неодмінно станеться. І навпаки, думки можуть притягувати і те, що небажане, якщо ви будете думати що з вами це неодмінно станеться. Мисліть позитивно! - Що нам допомагає розуміти одне одного? (Відвертість у спілкуванні, взаємоповага одне до одного) - У спілкуванні важливо ставити відкриті запитання, тоді співбесіднику легше давати відповіді.
Вправа: «У великому колі» Учасники кидають м’яч будь-кому і дають запитання, інший учасник, якому кинули м’яч має відповісти на запитання і кинути м’яч іншому, ставлячи запитання. Гра продовжується.
Слова психолога Емоції нас супроводжують усе життя, вони виражають наше ставлення до себе, до інших людей, оточуючого світу. Емоціями ми виражаємо свої почуття. (задоволення чи невдоволення)
Вправа: «Ти мені дуже потрібний» Кожен з учасників вибирає 2-ох колег, яким говорить «Ти мені дуже потрібний», мотивуючи цей вислів, чому саме. Говорять ці слова щиро, дивлячись одне одному у вічі. У кожного з нас є своя фізична і психологічна територія. Фізична – ми себе добре почуваємо в своєму селі, у своїй квартирі, це може бути місце біля телевізора, на кухні, в кріслі. Але коли ми потрапляємо на чужу територію, ми почуваємо себе не комфортно, скуто. Це повітряна зона навколо тебе. І порушення її людина сприймає насторожено. Ми відчуваємо дискомфорт, коли під час розмови до нас дуже близько підходять і доторкуються до нас. Психологічна – це мої думки, почуття, потреби, таємниці, моє ставлення до речей. Ми маємо право бути собою. Я можу снідати о 6 год. 30 хв, а хтось – о 9 год. Це його право. Я хочу, щоб мені телефонували до 21 год, а хтось робить це о 22 год. 30 хв. У цьому випадку я відчуваю дискомфорт – моя психологічна територія порушена. (Обмін думками учасників тренінгу) Вправа: «Фантазії» - Якби ви могли на тиждень помінятися місцями з кимось. З ким і чому? - Якби Фея пообіцяла виконати 3 бажання, що б ви побажали? - Якби ви могли читати найпотаємніші думки, яку б людину ви б обрали? (Обмін думками учасників тренінгу)
Слова психолога Всі ми живемо не в казці, а в реальному житті, але в кожного з нас є мрії. Ми повинні усвідомити, що наше життя складається з минулого, теперішнього і майбутнього. - Дуже часто ми даємо всім учням однакове завдання. Дивимося, один учень виконав так, другий по іншому, а в третього – ще по іншому. Ми дивуємося, інструкцію давали ж всім однакову. Зараз ми в цьому переконаємось. Візьміть серветку , складіть її навпіл, потім ще раз. Зробіть розріз по кутам і по середині. А тепер розгорніть її. Давайте подивимось, чи у всіх вийшов однаковий узор, адже інструкцію мою слухали всі. Звичайно, у вас у всіх різні візерунки. Висновок: кожний розуміє по своєму. Адже у кожної дитини сприймання різне. Притча «Три мудреці» Заключне слово психолога. Підбиття підсумків.

ПСИХОЛОГІЧНИЙ ТРЕНІНГ ДЛЯ УЧИТЕЛІВ

Психологічні основи взаємодії класного керівника з учнями

Мета: Допомогти класному керівнику у створені позитивного мікроклімату в колективі, налагоджувати міжособистісні взаємини в системі «класний керівник-учень-батько», знаходити найефективніші засоби спілкування зі своїми підопічними, сприяти організації повноцінної взаємодії з учнями
І. Привітання. Вступне слово психолога (мета і зміст заняття) Вправа «Знайомство» Учасникам по черзі пропонується назвати своє ім’я та розказати про свої сподівання, а також по те, чому вони хотіли б навчитись. З цією метою пропонується закінчити фразу «Я прийшла сюди для того, щоб…»
ІІ. Введення правил групи. Наведені правила є основними, але можуть доповнюватись за бажанням учасників: - довірливий стиль спілкування; - спілкування за принципом «тут і тепер»; - персоніфікація висловлювань; - щирість у взаєминах; - конфіденційність усього, що відбувається у групі; - визначення сильних сторін особистості; - активна участь у роботі; - повага до промовця.
ІІІ. Інформаційне повідомлення «Діагностика в роботі класного керівника».
ІV. Інформаційний блок. «(Повідомлення психолога «Як створити позитивний мікроклімат в класному колективі?») Вправа «Мозковий штурм» Вправа «Закінчи фразу «Мій клас…».
V. Вправа «Похвали учня». (Групова дискусія «Що таке поганий вчинок?»)
VI. Інформаційне повідомлення на тему «Спілкування з учнями свого класу» - Вкладайте свою душу. Не розмовляйте з учнем відособлено й байдуже. Намагайтеся бачити в ньому співрозмовника, а не тільки учня. - Уникайте формального спілкування. Цікавтесь справами кожної дитини в класі, переймайтесь її проблемами. - Враховуйте індивідуальні особливості учнів. Пам’ятайте, що кожній дитині дуже потрібні любов, підтримка й турбота. Підліток прагне рівноправності. Юнак очікує поваги. Свої взаємини з класом підтримуйте за допомогою словесного впливу, який можна поділити на три види: - організуючий (інструктування, настанови, поради, попередження); - оцінюючий (похвала, критичні зауваження, осуд); - дисциплінуючий (зауваження – твердження, зауваження – запитання, підвищення інтонації).
VII. Мозковий штурм «Дисципліна в моєму класі…». Психолог: Проблема дисципліни, мабуть, одна з основних проблем класу і школи. Від дисципліни багато в чому залежить успішність учнів. Які ж мотиви поганої поведінки учнів? Для одних дітей добре, коли вони в центрі уваги; для інших – коли вони головні в будь-якій ситуації; для третіх – коли вони можуть помститися за образу; для четвертих – коли їм дають спокій. Що ж робити класному керівнику в такому випадку? Розглянемо таблицю. «Чотири мотиви поганої поведінки» Привертання уваги Влада Помста Уникання невдачі Соціальні причини Емоційна холодність батьків, увага приділяється поганій, а не гарній поведінці Мода на сильну особистість, відсутність прикладів конструктивного підпорядкування в оточенні дитини Зростання рівня насильства в суспільстві Занадто високі вимоги батьків і вчителів Сутність поведінки Отримувати особливу увагу «Ти мені нічого не зробиш» Шкодити у відповідь на образу «Навіть не спробую, все одно не вдасться» Сильні сторони поведінки Потреба в контакті з учителем Сміливість, опір впливам Здатність захищати себе від болю та образ Немає Реакція вчителя: емоції Роздратування, обурення Гнів, обурення, страх Образа, біль, спустошення, обурення і страх Професійна безпорадність Реакція вчителя: імпульс Зробити зауваження Припинити витівку за допомогою фізичної дії Негайно відповісти чи уникнути такої ситуації Виправдатися й пояснити невдачу за допомогою фахівця Реакція учня Тимчасово припиняє Припиняє витівку, коли сам вирішить Припиняє витівку, коли сам вирішить Потрапляє в залежність від учителя і далі нічого не робитиме Способи запобіга- -ння Вчити дітей привертати до себе увагу прийнятними способами; нагороджувати за гарну поведінку Уникати конфронтації; віддавати частину своїх організаторських функцій Формувати взаємини з учнем за принципом турботи про нього Підтримка учня, щоб його установка «Я не можу» змінилася на установку «Я можу» Вправа «Знайди мотив» Запропонувати учасникам ситуацію для визначення поганої поведінки («Учениця сидить на уроці і ридає…») Вислухати різні думки, обговорити
VIII. Психолог Інформаційний блок «Як розв’язати конфлікт в класі?» Конфлікт – це зіткнення протилежно спрямованих цілей, інтересів, позицій, думок або поглядів. Для розв’язання конфлікту дуже важливо, аби сторони дотримувалися певних правил: - намагалися вирішити проблему; - не ображали один одного словами та діями; - не переривали один одного. (Обговорити процес трансформації конфлікту та стратегії поведінки в конфлікті) Вправа «Розв’яжи ситуацію» Учасників поділити на дві групи – опоненти. Розіграти ситуацію конфлікту, знайти шляхи примирення сторін (Обмін досвіду роботи)
IX. Психолог Рекомендації класним керівникам щодо проведення класних батьківських зборів. (Проблема обговорюється по колу)
X. Підсумок заняття Рефлексія «Тут і тепер»